Vobr Blaze

Танцювальний потенціал простих рухів

Про один з важливих критеріїв креативності!

Дуже важливо розуміти, що танцювальний потенціал - це меншою мірою бажання вчити нові техніки і підходи, і більшою мірою майстерне володіння тими, що ви вже маєте і вмієте. Часто, це набагато складніше, ніж здається, тому що доводиться відступати від звичних кордонів і бачити постійно щось нове і важливе в тому, що ви вже, начебто, давно опанували.
Це один з важливих критеріїв креативності - вміння робити все з мінімуму. У хіп-хоп формах і контемпорарі часто використовується танець на одному русі або техніці, а найскладніше - це танець без рухів, принцип якого прийшов з дзенского коана про хлопок однією рукою.
Чому я згадав про це?
Справа в тому, що люди, які не мають бажання вчитися і практикуватися, і ті, хто стають колекціонерами рухів, якими не володіють, тобто не приділяють достатньо уваги, щоб вільно і органічно почати використовувати базові, просунуті і більш складні варіації - вони в рівній мірі обмежують себе. Одні просто не мають інформації, а другі - мають її, але не розуміють, як зробити її робочою. І тут є порівняння, яке ставить все на свої місця .

Коли ви навчаєтеся новим навичкам, технікам, станам - це як машина з порожнім баком, вона може бути дуже потужною, гарною і модною, але поки ви не наповните її пальним і поки не освоїте всі її нові фічі, починаючи з найпростішого, то вона не стане для вас комфортною, безпечною і звичною. Пальне тут - це інтерес, практика, розвиток варіативності, як у бік ускладнення, так і в бік спрощення. А вершиною майстерності є вміння повноцінно використовувати найпростіші елементи максимально різноманітно, творчо використовуючи потенціал техніки, простору, динаміки і ритму ... ну і для тих, хто дозрів - СТАНІВ ...

І якщо ви вмієте з двох рухів зробити цілу історію, то будь-яка нова техніка буде сприйматися як подарунок і цікаве завдання, а не як бездушний рух, який ляже в глибини пам'яті ваших нейронів до кращих часів.

Дочитали до кінця! Що далі?

Далі — невеличке прохання. Будувати танцювальне лайфстайл медіа в Україні — справа нелегка. Вона вимагає особливого досвіду та знань, купу нервів і ресурсів. А статті, довжелезні тексти, ексклюзивні фото, літредактура, коректура, адміністрування… Звісно, можна було б писати коротко та поверхнево («Ну бо хто тепер читає лонгріди?!»), ілюструвати тексти неякісними фото та особливо не напружуватись. Але ми вважаємо, що наші читачі й читачки заслуговують на іншу журналістику — значно цікавішу та ґрунтовнішу. Для побудови сталої фінансової моделі нам потрібна щоденна підтримка читачів. Ми не маємо спонсорів, нестерпної реклами і скандальних матеріалів, які генерують мільйони переглядів. Бо наша мета — не кількісні показники. Нам значно важливіше згуртувати навколо Udance Magazine активне і небайдуже ком'юніті, яке обожнює цікаві матеріали та розуміє, що quality journalism matters. Нам значно важливіше генерувати матеріали, які впливають і змінюють.

Читайте також статті