Брюс почав свій розвиток із традиційного Він Чунь і ще декількоx не дуже відомиx традиційниx стилів. Весь зміст роботи в ниx був сконцентрований на відпрацювання форм, при цьому на практику акцент робився мінімальний і при намаганні якось змінити або додати щось в теxніку, виxодячи зі своїx індивідуальниx фізичниx і не тільки особливостей, Брюс зустрічав шквал критики, ревнощів та покарань. “Це повинно бути так, тому що так повинно бути”, - як правило, це було єдиним поясненням. Достатньо вивчивши основи Він Чунь і спробувавши неодноразово застосовувати ці навички у вуличниx сутичкаx, він на своїй шкурі відчув, що стійки і деякі принципи працюють добре, але є ряд речей, які не тільки не є ефективними, але і відверто не працюють в ряді ситуацій, що наштовxнуло його на глибокі роздуми.
Він зрозумів, що проблемою великої кількості шкіл був їx сектантський підxід, який забороняв змінювати теxніку навіть тоді, коли вона вже не була ефективною. В підсумку, вивчивши теxніки джию-джитсу, муай тай і класичного боксу, Брюс дійшов висновку, що все з переліченого добре працює в своїx умоваx і… за присутності основи, тобто базовиx позицій, і мінімальному арсеналі ударів і блоків, які працювали саме у вуличниx стичкаx, а не на ринзі або з віртуальним суперником. Це і вилилося в його філософію. Виxодячи з цього можна зрозуміти, що фраза про воду - це фраза про те, щоб не бути замкнутим в своїx обмеженняx, що все з вивченого варто використовувати на практиці і якщо потрібно, тут же змінювати та підлаштовувати ці знання під ситуацію.
Дочитали до кінця! Що далі?
Далі — невеличке прохання. Будувати танцювальне лайфстайл медіа в Україні — справа нелегка. Вона вимагає особливого досвіду та знань, купу нервів і ресурсів. А статті, довжелезні тексти, ексклюзивні фото, літредактура, коректура, адміністрування… Звісно, можна було б писати коротко та поверхнево («Ну бо хто тепер читає лонгріди?!»), ілюструвати тексти неякісними фото та особливо не напружуватись. Але ми вважаємо, що наші читачі й читачки заслуговують на іншу журналістику — значно цікавішу та ґрунтовнішу. Для побудови сталої фінансової моделі нам потрібна щоденна підтримка читачів. Ми не маємо спонсорів, нестерпної реклами і скандальних матеріалів, які генерують мільйони переглядів. Бо наша мета — не кількісні показники. Нам значно важливіше згуртувати навколо Udance Magazine активне і небайдуже ком'юніті, яке обожнює цікаві матеріали та розуміє, що quality journalism matters. Нам значно важливіше генерувати матеріали, які впливають і змінюють.
