Олена Пуль

Багатогранність танцівника

Яким саме він має бути?

Кожна людина несе багато ролей щодня. Вони переплітаються або створюють почуття дисонансу для оточуючих і тебе у тому числі. У кожної людини є ролі, але роль танцівника розгалужується на ще безліч ролей, співволодіння з якими і є показник професіоналізму.
Давай без офіційності: ми просто 2 танцівника прийшли в зал повивчати себе. Занурюватимемося у своє тіло і мислення, разом.
І відразу, я люблю усе по-чесному, домовилися?
Взагалі то я бальниця, але наразі більше занурена у contemporary. Кожному стилю є чому вчитись у іншого, і я За такий підхід. Для мене танці - дослідження. І за це я люблю contemporary, за вільну можливість досліджувати себе. Дослідити тіло, простір, внутрішні процеси, музику, енергію ... Навчання в нашій танцювальній школі складається на 70% з імпровізації, в якій учні досліджують, обирають своє і таким чином вчаться.
А ще я усе більше поринаю в анатомію і фізілогічні процеси. Я фізіотерапевт за фахом, для мене ця тема дуже близька, і я підходжу до вивчення нашої техніки з точки зору внутрішніх механізмів.
Моя мета скоріше не навчити людей танцювати, а поміняти їх мислення, Завдяки чому вони самі по собі вчаться. Я називаю це - створити Cередовище
Я хочу впровадити суть того, що несу.
Щоб зрозуміти, прийняти і зробити, недостатньо повторювати за педагогом в дзеркало, ехх, знали б ви як я їх люблю ....
Моя система: донести, зламати мізки, поколупатися в невідомому, порадіти усвідомленням, ну і тоді вже 10 000 повторень, щоб напевно точно відклалося. Так Без роботи нікуди.
Ну ось, така я, трохи інша, дивна, глибока танцівниця і педагог. Але якщо вам цікаво, я готова ламати Ваше сприйняття, а потім працювати, пам'ятаєте?
Дочитали до кінця! Що далі?

Далі — невеличке прохання. Будувати танцювальне лайфстайл медіа в Україні — справа нелегка. Вона вимагає особливого досвіду та знань, купу нервів і ресурсів. А статті, довжелезні тексти, ексклюзивні фото, літредактура, коректура, адміністрування… Звісно, можна було б писати коротко та поверхнево («Ну бо хто тепер читає лонгріди?!»), ілюструвати тексти неякісними фото та особливо не напружуватись. Але ми вважаємо, що наші читачі й читачки заслуговують на іншу журналістику — значно цікавішу та ґрунтовнішу. Для побудови сталої фінансової моделі нам потрібна щоденна підтримка читачів. Ми не маємо спонсорів, нестерпної реклами і скандальних матеріалів, які генерують мільйони переглядів. Бо наша мета — не кількісні показники. Нам значно важливіше згуртувати навколо Udance Magazine активне і небайдуже ком'юніті, яке обожнює цікаві матеріали та розуміє, що quality journalism matters. Нам значно важливіше генерувати матеріали, які впливають і змінюють.

Читайте також статті