Катя Бєлявська

Інтуїтивне аудіювання

Що це за звір такий?

За порядком:


1

Не усім танцівникам довелося пройти школу музичної освіти.


2

Не усіх природа «цёмнула» у вухо 100% слухом.


3

Вищі навчальні заклади забули вписати в програму «Музика сама себе не почує».

На жаль, часто танцівники самостійно долають музикальність «методом тику». Класно, якщо цей метод стріляє у яблучко. Але зовсім не класно, що багато хто, особливо дітки чують на власну адресу: «Неук, тобі ведмідь на вухо наступив чи що?». А як же вони дізнаються про мистецтво «чути музику», коли педагоги самі не в курсі і не можуть пояснити? Виходить нечесно, правда? Сам не знаю, а ти бовтайся, як можеш.
Методика «інтуїтивного аудіювання», можливо, існує десь ще, але це ознаменування і думка про її необхідність прийшла мені 8 років тому.
З тих пір я її активно впроваджую, ставлячи на перший план. Тому що легкий спосіб поставити «соло на тлі музики» заполонило танцювальні терені, і це не ок. Танцювати музику без ритму і акцентів може не кожен з профіків. Це складно, її треба відчувати, передаючи в емоційну палітру. Коли ми бачимо, що хтось класний, лідер думок, створив таку роботу на геніального дитинча - ми плещемо у долоні і намагаємося повторити. І це здорово вчитись на експериментах майстрів своєї справи. Але, на жаль, це стало просто «незаморочливим способом наштампувати сольники», де танець далеко живе від музики. Кожен з них сам по собі і ми дивуємося, чому «не заходить»?! Та тому що в соло відсутня гармонія пластики та її дует з музикальністю. Вибачте, за прямоту, але так вже всі втомилися від фонової музики, де ритм нічого не вирішує ...
Інтуїтивне аудіювання - це методика, яка вчить поєднанню рухів тіла, актуального попадання в акценти при імпровізації, навіть, коли трек ти чуєш вперше розвиває слух кінець кінців. Немає таких «тетерь», які не можуть навчатись. Якщо чуєш, що тобі говорять, значить і з музикою можливо дружити. У підсумку, гарний танець і виконання - це сукупність багатьох елементів і чинників, а не чогось одного. Я за те, щоб музика завжди була нам помічником, а не фоном і не домінантном.
Дочитали до кінця! Що далі?

Далі — невеличке прохання. Будувати танцювальне лайфстайл медіа в Україні — справа нелегка. Вона вимагає особливого досвіду та знань, купу нервів і ресурсів. А статті, довжелезні тексти, ексклюзивні фото, літредактура, коректура, адміністрування… Звісно, можна було б писати коротко та поверхнево («Ну бо хто тепер читає лонгріди?!»), ілюструвати тексти неякісними фото та особливо не напружуватись. Але ми вважаємо, що наші читачі й читачки заслуговують на іншу журналістику — значно цікавішу та ґрунтовнішу. Для побудови сталої фінансової моделі нам потрібна щоденна підтримка читачів. Ми не маємо спонсорів, нестерпної реклами і скандальних матеріалів, які генерують мільйони переглядів. Бо наша мета — не кількісні показники. Нам значно важливіше згуртувати навколо Udance Magazine активне і небайдуже ком'юніті, яке обожнює цікаві матеріали та розуміє, що quality journalism matters. Нам значно важливіше генерувати матеріали, які впливають і змінюють.

Читайте також статті