Катя Бєлявська

З лежня у профіки

Ми говоримо: «Професіоналізм не проп'єш», чи так це насправді?

Знаєте, професійному танцівникові або спортсмену достатньо від 3 до 7 днів, щоб «вийти з форми». Звичайно, якщо ти здобув раніше гарну базу, то вона залишиться з тобою, як алфавіт, але якість добряче втрачається.
Моя спеціальність багатогранна, тому я є прихильницею «режимів і дисципліни» для тих, хто хоче знайти себе у цій професії. Я багато експериментувала з режимами, вивчала анатомію, харчування, методики тренувань і що найважливіше - власне тіло! Сьогодні я можу дозволити собі не танцювати хоч стопятсот років, при цьому знаючи, скільки часу і в якому режимі відновити своє тіло до майбутньої роботи. Цим власне і займаюся наразі.
Я швидко регенерую
До чого я оце от все: до того, що кожному танцівнику потрібно вивчати своє тіло, спиратися на досвід свого тіла, любити і пестити своє тіло! Кожен організм, з усім його наповненням є індивідуальним і потрібно пам'ятати про це. Те, що підходить одному - не означає, що підходить іншому. Дівчатка, милі, особливо звертаюся до вас, щодо дієт клятих усіляких. Годі мучити себе таблетками і хімією для схуднення.
Це не найкращий вибір, так ви шкодите не тільки організму і тілу, а ще й мозку з усіма психосоматичними наслідками, що випливають! Так що, не варто лінуватися, хапаючись за легкі методи, на кшталт «не їм | не молюсь | не люблю» просто дайте собі час поспостерігати, як поводиться ваш організм і тіло в різних режимах і з різним підходом до харчування!
Не ведіться на рекламу з красивими тЦьолочкамі «купи нашу гидоту і худни з нами до анорексії за три дні». Добре розігрівайтеся перед тренуванням і відвідуйте масажі. Так ви заздалегідь «розумненько» уникнете витрат на дядю з приватної клініки для відновлення після травм! «Професіоналізм НЕ проп'єш» - пробухаєш професіоналізм, якщо будеш чекати, поки в 19 зможеш сміливо сидіти з бабусями в поліклініці, обговорюючи болячки. На жаль, це той випадок, коли краще не «чекати власного досвіду». Усім Здоров'я!
Дочитали до кінця! Що далі?

Далі — невеличке прохання. Будувати танцювальне лайфстайл медіа в Україні — справа нелегка. Вона вимагає особливого досвіду та знань, купу нервів і ресурсів. А статті, довжелезні тексти, ексклюзивні фото, літредактура, коректура, адміністрування… Звісно, можна було б писати коротко та поверхнево («Ну бо хто тепер читає лонгріди?!»), ілюструвати тексти неякісними фото та особливо не напружуватись. Але ми вважаємо, що наші читачі й читачки заслуговують на іншу журналістику — значно цікавішу та ґрунтовнішу. Для побудови сталої фінансової моделі нам потрібна щоденна підтримка читачів. Ми не маємо спонсорів, нестерпної реклами і скандальних матеріалів, які генерують мільйони переглядів. Бо наша мета — не кількісні показники. Нам значно важливіше згуртувати навколо Udance Magazine активне і небайдуже ком'юніті, яке обожнює цікаві матеріали та розуміє, що quality journalism matters. Нам значно важливіше генерувати матеріали, які впливають і змінюють.

Читайте також статті