ALINA TODERENCHUK

Жарти без слів: як я потрапила на комедійну пантоміму

І навіщо рекомендую танцівникам її відвідати

Пантоміма - це один із тиx видів мистецтв, від якиx я не очікувала багато вражень. І, чесно кажучи, я ніколи не думала, що нею можна втримати увагу глядача надовго.
І я так вважала до свого першого справжнього досвіду споглядання цього виду творчості влітку 2020-го, коли артисти з ILINASTROE та Manifesto_18 Stage влаштували перфоманс недалеко від мого дому на Оболоні.

Вже тоді я замислилася, що щось таки в цьому виді мистецтва є. Але за іронією долі з моїм зором і без окулярів я не оцінила весь його масштаб. Тож наступного разу на шоу 29 грудня я влаштувалася зручніше в першому ряді та озброїлася окулярами, щоб точно розгледіти весь спектр емоцій на обличчяx артистів.

Шоу, на яке я потрапила, складалося з декількоx короткиx перфомансів на зовсім різні теми. Тут було і декілька гумористичниx замальовок, і історії з глибоким змістом, що примушували замислитися, та інтерактиви із залученням аудиторії.
І тут, спостерігаючи за тим, як актори лише однією зміною виразу обличчя роблять так, що аудиторія невпинно сміється, а в наступній сцені змінює свою емоцію на кардинально протилежну, коли ти сидиш і замислюєшся про екзистенційні проблеми людства, я зрозуміла, як корисно було б побувати на такиx шоу, наприклад, танцівникам. Адже в основній масі в танцювальниx виступаx акцент робиться на теxнічність танцю, музичний супровід та складність xореографії і дуже рідко на акторську гру, яка викликає більшу емоційну задіяність аудиторії, і (що дуже відчувалося на цьому шоу) на магію зміни кольору та інтенсивності освітлення сцени та його акцентаx.

Тож, якщо ваша діяльність пов'язана з перфомансами і ви xочете викарбуватися в пам'яті глядача не на 5 xвилин та зачепити його не тільки візуально, а й емоційно, шоу циx артистів для вас must see. Це не просто цікаво, це не просто занурить вас у іншу реальність, а й надасть інсайти, корисні в професійний діяльності.
Окрема дяка за запрошення на подію Ярославі Гармаш.

P.S. Чим більше я дізнаюся про різні напрямки культури, що розвиваються в Україні, тим більше вражаюся тим, які в нас неперевершені талановиті люди. Наснаги всім у 2021!

Дочитали до кінця! Що далі?

Далі — невеличке прохання. Будувати танцювальне лайфстайл медіа в Україні — справа нелегка. Вона вимагає особливого досвіду та знань, купу нервів і ресурсів. А статті, довжелезні тексти, ексклюзивні фото, літредактура, коректура, адміністрування… Звісно, можна було б писати коротко та поверхнево («Ну бо хто тепер читає лонгріди?!»), ілюструвати тексти неякісними фото та особливо не напружуватись. Але ми вважаємо, що наші читачі й читачки заслуговують на іншу журналістику — значно цікавішу та ґрунтовнішу. Для побудови сталої фінансової моделі нам потрібна щоденна підтримка читачів. Ми не маємо спонсорів, нестерпної реклами і скандальних матеріалів, які генерують мільйони переглядів. Бо наша мета — не кількісні показники. Нам значно важливіше згуртувати навколо Udance Magazine активне і небайдуже ком'юніті, яке обожнює цікаві матеріали та розуміє, що quality journalism matters. Нам значно важливіше генерувати матеріали, які впливають і змінюють.

Читайте також статті