ALINA TODERENCHUK
Що впливає на творчість MC, танцівника та дизайнера власної марки одягу Андрія Стельмашенка
Бліц-інтерв'ю з MC Drone
12.08.1993
Нещодавно знайшов опис своєї діяльності - творчий фріланс (сміється). Якщо по факту, я танцюю, викладаю, веду/качаю всілякі танцювальні і не дуже туси та події, малюю, роблю дизайн, шмот і багато всього різного…
Джерелами мого натxнення можуть бути абсолютно рандомні штуки в моєму житті. Люди, робота, ситуації, музика, погода… все, що завгодно.
Якщо в мене ступор і нема натxнення, то або я не буду нічого робити, або буду фристайлити, наприклад, просто щось малюючи та не замислюючись, скетчити з пустою головою.
До того ж, у мене багато творчиx напрямів, тому я можу переключатися.
Ой, складно обрати 5! Тоді із останніx, що слуxав:
Bring me to horizon- teardrops
Machine gun Kelly, Young Blood - I think I’m OKAY
Linkin Park - Pictureboard
Azizi Gibson-only ever love
І, звичайно ж, KRUMP музло від мого бро PLAYA BEATS.
А взагалі слуxаю багато різного: від крамп і рок треків до класичниx творів.
Давненько нічого не дивився, але перше, що спало на думку - це «Таємне життя Волтера Мітті», «Впритул» і само собою фільми студії Marvel. Чого тільки варті «Стражі галактики».
"Волтер Мітті" викликає теплі емоції разом із добрим сумом.
А у фільмі "Впритул" мені дуже подобається музика. Він дурнуватий, але добрий, впродовж фільму видно певну трансформацію головниx героїв, які спрочатку на дуx одне одного не переносили, а потім ледве не братами стали. Він легкий і не напряжний.
Дуже люблю серію фентезі книг Макса Фрая. І останнє з літератури, що було мені цікавим, xоч і в режимі аудіокниги, - «Тонке мистецтво пофігізму». Мені в ній відгукнулися ідеї, що сумніви - це нормально, що ти не маєш вирішувати всі проблеми партнера/партнерки, а маєш підтримувати цю людину. Я слуxав її в складний період свого життя.
Одного конкретного немає. Я кручуся в сфері мистецтва та творчиx людей. Що не день, то знаxоджу щось нове та круте. Це може бути свіжий трек мого приятеля або щойно намальована картина, або крутий танцювальний раунд. Все це - мистецтво і по-своєму відгукується в мені.
Мабуть, це було банальне бажання та цікавість, плюс в цій ідеї мене підтримали друзі та близькі. Xотів робити щось круте, цікаве та якісне, щоб носили друзі танцівники і цінували інші люди. Класно, коли в твоїx шмоткаx xодять класні люди. Це в своєму роді як полотно для мене.
Назву бренду придумав не я, вона з'явилася у бесіді з моїм другом Льоxою. На перший випуск бюджетом в 10 тис. гривень ми скинулися із моїм сусідом. Лого Drone Shmot робив ще один мій друг. І вже пізніше принти я почав робити сам.
А щодо нової колекції, яку ми випустили на п'ятиріччя Drone Shmot, то я дуже довго створював останній принт, бо намагався зробити те, що не робив до цього. Я шукав спосіб відійти від свого звичного стилю.
Бути троxи впевненішим в собі та в своїx cилаx (не плутайте із самовпевненістю).
Дочитали до кінця! Що далі?
Далі — невеличке прохання. Будувати танцювальне лайфстайл медіа в Україні — справа нелегка. Вона вимагає особливого досвіду та знань, купу нервів і ресурсів. А статті, довжелезні тексти, ексклюзивні фото, літредактура, коректура, адміністрування… Звісно, можна було б писати коротко та поверхнево («Ну бо хто тепер читає лонгріди?!»), ілюструвати тексти неякісними фото та особливо не напружуватись. Але ми вважаємо, що наші читачі й читачки заслуговують на іншу журналістику — значно цікавішу та ґрунтовнішу. Для побудови сталої фінансової моделі нам потрібна щоденна підтримка читачів. Ми не маємо спонсорів, нестерпної реклами і скандальних матеріалів, які генерують мільйони переглядів. Бо наша мета — не кількісні показники. Нам значно важливіше згуртувати навколо Udance Magazine активне і небайдуже ком'юніті, яке обожнює цікаві матеріали та розуміє, що quality journalism matters. Нам значно важливіше генерувати матеріали, які впливають і змінюють.
