Від брейкінгу до с-walk

В Україні вуличні культури поступово виходять із підпілля. Це стосується і танцювальних напрямків. Втім, якщо одні стилі, такі як, наприклад, брейкінг, виходять у мейнстрим, розвиваються та навіть стають олімпійськими дисциплінами, інші — накшталт c-walk — залишаються в андеграунді і є невідомими широкому загалу.

Харківська спільнота Street Culture— найбільша в країні платформа, що займається популяризацією вуличних культур — намагається змінити стан речей. Зокрема, створює інфраструктуру для тренувань, проводить тематичні фестивалі та івенти, а також поширює інформацію про вуличні напрямки.

У 2021-му разом з Українським культурним фондом у межах програми «Культура+» Street Culture запустили конкурс ідей в області вуличних культур, кращі з яких реалізують до кінця цього року. Серед заявок, що подали на конкурс, — проведення танцювальних фестивалів та перформансів, створення фільму про брейкінг-культуру, батл з хіп-хопу, брейкінгу, хаусу, денсхоллу тощо. 

Street Culture у партнерстві із Udance Magazine розпитав сім досвідчених вуличних танцівників та танцівниць різних стилів про їхній особистий шлях у танці, еволюцію танцювальної культури, її проблеми та досягнення в Україні, а також попросив дати поради новачкам.

Особистий шлях

Я займаюся брейкінгом. Цей напрямок привернув мене безмежними можливостями створювати нове щодня. Ще, звичайно, став на цей шлях через музику.

Танцювати почав в 2000 році в Києві. Все сталося абсолютно випадково. Знайшов у бабусі вдома журнал «Физкультура и здоровье» 1984 року випуску. Там побачив картинки брейкінг-рухів та їхній опис. З цього моменту моє життя змінилося.

Еволюція напрямку

За 20 років розвитку наше ком'юніті реалізувало, мабуть, найважливіший пункт: про українських бібоїв і бігьолз дізналися в усьому світі. Український стиль став помітним серед стилістики інших країн, з'явилася ідентифікація українського брейкінгу на світовій мапі.

Одна з проблем, на мій погляд, — це повна відсутність підтримки від нашої держави, яку ми представляємо на найпотужніших світових чемпіонатах та займаємо там перші місця. Ми все зробили самі і це тільки загартувало всіх нас.

В 1998-2000 роках люди починали танцювати у віці 14-18 років. Наразі величезна кількість дітей від 5 до 16 років стали частиною культури. Можна з упевненістю сказати, що брейкінг помолодшав. Це говорить про підвищення інтересу до нього в цілому.

В Україні є потенціал для розвитку брейкінгу, для максимальної реалізації потрібно підтримувати цей рух усіма силами. Зараз, коли брейкінг став офіційним Олімпійським видом, ми сподіваємося, що буде більше інтересу від держави до нашого танцю і культури.

Порада новачкам

Не поспішати і не метушитися. Вивчати базу і структуру танцю. Забути про слово «лінь», вчитися виробляти дисципліну. Всьому свій час — тож потрібно заздалегідь подбати, щоб бути готовим, коли ваш час прийде.

Особистий шлях

Свій шлях я почав в 2009 році з танцю під назвою c-walk. Навчався в 7-8 класі, шукав себе в чомусь, однокласниця тоді пішла на хіп-хоп і покликала із собою на пробний урок. Так і почалося.

Інфраструктура для c-walk взагалі не потрібна. Я тренувався в шкільному залі, але ми багато танцювали і на вулиці. Все, що потрібно для цього — шмотки побільше.

Еволюція напрямку

Оригінальна назва танцю — crip walk. Це мова жестів Crips— однієї з найвідоміших вуличних банд США. У своєму оригінальному вигляді c-walk можна зустріти тільки серед членів цієї банди.

Як свідчить історія, хіп-хоп-танцівники тих часів просто взяли за основу деякі рухи і сформували базу. Але в оригінальному crip walk є сенс, бо це жести. А форма, що утворилась, — це просто ритмічний танець. За своєю структурою c-walk дуже обмежений — має не більше 8-12 рухів і мінімум варіацій. Я би відніс його до «флексу» під каліфорнійську музику.

Свого піку в Україні c-walk досяг у 2012 році. Були онлайн-батли, сходки в великих містах. Але потім танець різко почав йти в небуття і 5-7 років тому «помер». Думаю, це пов'язано з тим, що c-walk — супервузький напрямок й не має комерційного і медійного успіху. Ніхто не буде віддавати свою дитину на crip walk. Чого не скажеш, наприклад, про брейкінг, який є культовим елементом величезної феноменальною культури.

Що потрібно, щоб відродити c-walk в Україні? Танець живий в Штатах, часто бачу відповідній контент в Instagram або в нарізках з TikTok. В нашу країну він, можливо, теж повернеться, якщо його почнуть танцювати блогери-танцівники.

Порада новачкам

C-walk досить простий у виконанні, не вимагає відмінної фізичної підготовки, на відміну від того ж брейкдансу. В інтернеті є величезна кількість відео з базовими рухами c-walk. Якщо ж говорити про crip walk, то цьому можна навчитися тільки у членів банди, бо вони використовують оригінальні рухи жестів. Хоча зі сторони може здатися, що вони ідентичні.