Антон Овчінніков

Читати і пам'ятати

Саллі Бейнз

Авторка всесвітньо відомої і навіть перекладеної на російську книги "Терпсихора в кросівках" померла від раку 14 січня 2020 року

Ви скоріш за все не помітили цю новину, але я не можу обійти її в цьому блозі. Зрозуміло чому: Саллі - одна з найяскравіших авторок, шо писала про танець протягом майже 50 років. Вона підтримувала "Дюшамівську ідею" про те, що будь-який витвір мистецтва ніколи не можна вважати завершеними, до того як його почили глядачі.
Її подруга (ще одна відома дослідниця танцю) Венді Перрон каже, що Саллі "ніколи не намагалась бути "об'єктивною", але завжди писала про митців танцю розміщуючи їх у соціальний контекст та не намагаючись маскувати свої відверто феміністичні погляди".
Двома найулюбленішими темами (як це не дивно) для неї були "постмодерний танець" та "брейк-данс". Саме вона вважається найпослідовнішим адвокатом для групи "Judson Church" та урбаністичних танців (навіть тоді коли для хіп-хоп культури ще не вигадали назву). Її матеріал “To the Beat Y’All: Breaking is Hard to Do”, що вийшов у 1981 році, вперше розповів читачам журналу Village Voice про брейкінг. Протягом багатьох років вона постійно писала про "(в більшості білий) авангардний танець та (в більшості чорний) урбаністичний танець", досліджуючи вплив теми від впливу "чорного танцю" на роботи Баланчина до "п'яних танців" Фреда Астера.
Саллі Бейнз була першою, хто запропонував зберегти перформанс Івон Райнер "Тріо А" як спадщину постмодерного танцю. В той час як більшість критиків не зрозуміли цієї роботи, а хтось навіть назвав її "total disaster", Саллі прокоментувала це як "не-просто-п'яти-хвилинний-уривок-постмодерного-танцю". За її проханням Райнер у 1966 перетанцювала Тріо А на камеру. Можливо, саме завдяки цьому ця робота стала "брамою до пост-модерного танцю" для багатьох митців зі всього світу. До речі вона сама приймала участь в роботі Judson Church і навіть була перформеркою в роботах Сімон Форті.
Як буде час, подивіться це інтерв'ю Саллі з Івон Райнер. За ці півгодини ви дізнаєтесь все, що потрібно знати про постмодерний танець.
Talking Dance:
Yvonne Rainer and Sally Banes

Дочитали до кінця! Що далі?

Далі — невеличке прохання. Будувати танцювальне лайфстайл медіа в Україні — справа нелегка. Вона вимагає особливого досвіду та знань, купу нервів і ресурсів. А статті, довжелезні тексти, ексклюзивні фото, літредактура, коректура, адміністрування… Звісно, можна було б писати коротко та поверхнево («Ну бо хто тепер читає лонгріди?!»), ілюструвати тексти неякісними фото та особливо не напружуватись. Але ми вважаємо, що наші читачі й читачки заслуговують на іншу журналістику — значно цікавішу та ґрунтовнішу. Для побудови сталої фінансової моделі нам потрібна щоденна підтримка читачів. Ми не маємо спонсорів, нестерпної реклами і скандальних матеріалів, які генерують мільйони переглядів. Бо наша мета — не кількісні показники. Нам значно важливіше згуртувати навколо Udance Magazine активне і небайдуже ком'юніті, яке обожнює цікаві матеріали та розуміє, що quality journalism matters. Нам значно важливіше генерувати матеріали, які впливають і змінюють.

Читайте також статті