Кристина Шишкарьова, яка має школу танців у Києві, розробляє систему, яку вона називає «тактичною хореографією», яка поєднує в собі сучасну танцювальну техніку та тактичну підготовку...Так починається стаття про наших танцівників у розділі Arts/Dance авторитетного американскьго видання The New York Times
Гія Курлас — танцювальний критик NYTimes опублікувала статтю під заголовком "What Does a Dancing Body Feel Like in Ukraine? ‘I Am a Gun.’"
Антон Овчинніков написав коротку анотацію до статті:
"Здається, підготовка цього інтерв'ю була дійсно довгим та цікавим шляхом для авторки. Спілкуватись з журналісткою ми почали в травні цього року і найбільше її цікавили хореографи, які залишили свою діяльність через війну і займаються волонтерською діяльністю, допомагаючи Україні перемогти з мінімальною кількістю жертв. Тобто вона прийшла до мене на перший зв'язок з упередженням, що ми точно не будемо розмовляти про танці, але будемо про щось дійсно соціально та політично важливе.
Але, як виявилось танці все-таки відбуваються, хоч зі зрозумілих причин набувають нових форм та сенсів. Мені здається що так і має бути, бо у танця може бути стільки ж різних причин, скільки є людей на Землі. І кожен з цих людей може запропонувати власну відповідь на питання танцювати або НЕ танцювати. І до цього не варто ставитись з будь-якими упередженнями.
Власне про це є проект Говори тілом, який також згадується у цій статті.
Матеріал вийшов доволі цікавий і охоплює досить великий зріз українських хореографів, які продовжують свою діяльність в Україні в умовах війни.